Столичні підприємці продовжують боротися проти впровадження затвердженого у 2024 році Положення, що регулює питання розміщення в Києві тимчасових споруд (ТС, кіоски, МАфи), засобів пересувної торгівлі, станцій зарядки електромобілів, платіжних пристроїв, вендингових автоматів тощо. Вони вже підготували звернення до Віталія Кличка із проханням затвердити підготовлений ними проєкт рішення про запровадження мораторію на демонтаж ТС до закінчення війни та шість місяців після неї і про продовження дії дозвільних документів, укладених до 2022 року. При цьому, “кіоскери” наполягають на тому, що у майбутньому керівництво міста спільно з ними має розробити і затвердити нову процедуру, яка регулюватиме цю сферу і задовольнятиме усіх – і власників ТС, і громаду. Вони зазначають: у такі складні для держави часи столична влада повинна підтримувати дрібних підприємців, які не мають інших доходів. Критичною межею їхнього терпіння став трагічний випадок із підприємицею та активісткою Земфірою Торохтій, яка померла невдовзі після того, як міська влада руками своїх “комунальників” знесла декілька кіосків цієї жінки у Святошинському районі.
Як стало відомо КВ, найближчим часом міській владі доведеться публічно висловити свою позицію щодо гучних скандалів у сфері вуличної торгівлі, які пов’язані із впровадженням нового Положення про тимчасове користування окремими елементами благоустрою комунальної власності для розміщення ТС торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення.
Цим Положенням, нагадаємо, було вирішено, що розміщувати “нові” кіоски у столиці можливо буде лише через аукціони в системі “Prozorro.Продажі”, а усі “старі” ТС мають бути демонтовані. Столичні підприємці, серед яких голова ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” Тетяна Петренко, не погоджуються із впровадження таких правил і вже підготували до направлення Звернення до мера Києва Віталія Кличка щодо необхідності відновлення справедливості в політиці впорядкування ТС. Крім того, ці ж представники малого та середнього бізнесу розробили проєкт рішення Київради, який має “тимчасово” врегулювати низку проблемних моментів у цій сфері (у т.ч. щодо запровадження мораторію на демонтаж кіосків та інших споруд) і який буде розіслано депутатам задля подальшої реєстрації у міськраді та розгляду в сесійній залі.
Про що просять підприємці
Одним із приводів для підготовки звернення підприємців стала смерть Земфіри Торохтій – громадської активістки і власниці декількох кіосків у Святошинському районі. Її тимчасові споруди близько місяця тому були знесені міською владою, після чого жінка на фоні стресу потрапила до лікарні з інсультом, а надалі, наприкінці липня, померла. Цю ситуацію підприємці вважають трагічною, адже Земфіра Торохтій просто не змогла змиритися з тією несправедливістю, яку своїми руками створила міська влада. У зв’язку з цим представники малого та середнього бізнесу ініціюють створення скверу або пам’ятного знаку на честь Земфіри Торохтій на одному з місць її підприємницької діяльності.
“Останні події навколо підприємиці та активістки Земфіри Торохтій, яка тридцять пʼять років працювала у Києві, стали для нас шоком. Вона боролася за прозорі й справедливі правила, відстоювала не тільки себе, а й інших – через суди, участь у публічних обговореннях, особисту допомогу. Її позиція була непохитною навіть тоді, коли їй прямо погрожували – з вимогою відкликати судовий позов проти норм, що дозволяють зносити кіоски до проведення конкурсів (про нього мова йтиме нижче. – КВ). Вона не погодилась. Всі її споруди було знесено. Щодня, одну за одною. Вона пережила інсульт і через кілька днів померла. Ця смерть – наслідок не лише хвороби, а й безжального ставлення системи”, – зазначається у зверненні.
На фоні цього підприємці пропонують впровадити низку заходів у цій сфері – як “тимчасових”, так і “стратегічних”. Так, згідно зі зверненням, власники ТС просять ввести мораторій на демонтаж таких споруд – задля того, щоб уникнути нових трагедій та щоб дати місту можливість провести чесний та публічний діалог з підприємцями. Ба більше – представники малого та середнього бізнесу вже підготували проєкт рішення Київради, яким буде передбачено такий мораторій. Щодо діалогу, то підприємці запропонували провести нараду стосовно спірних питань з головами депутатських фракцій Київради та очільниками різних структурних підрозділів Київської міськдержадміністрації (КМДА), у т.ч. Департамента територіального контролю, Департамента містобудування та архітектури, Департамента промисловості та розвитку підприємництва тощо.
При цьому, представники малого та середнього бізнесу Києва вважають, що у майбутньому сферу вуличної торгівлі потрібно буде реформувати так, щоб її “правила гри” влаштовували і підприємців, і громаду міста. Задля цього, на думку “кіоскерів”, потрібно розробити проєкт рішення, який, цитуємо, “поверне справедливість у сферу впорядкування ТС”. Ним, зокрема, потрібно буде передбачити механізм компенсації коштів тим підприємцям, які працювали законно і сплачували кошти до бюджету, але чиї ТС були демонтовані. Також підприємці вважають, що таким документом потрібно буде передбачити заходи щодо захисту тих власників ТС, для яких кіоски – це не бізнес, а єдина форма існування.
“Ми – за справедливі реформи. Нинішня система впорядкування тимчасових споруд [має низку недоліків, а саме]: дозволяє знесення ТС до будь-якого конкурсу, навіть якщо вони діяли законно; не передбачає жодної форми компенсації для людей, які роками сплачували в бюджет, мали дозволи і вкладали в благоустрій; фактично усуває з міста найбільш соціально вразливі групи малого бізнесу. Це не конкуренція. Це – відмова від соціального контракту між містом і людьми, які його обслуговують”, – підкреслюється у зверненні.
Що стосується проєкту рішення, який вже підготували підприємці, то ним, як зазначалося вище, пропонується запровадити мораторій на демонтаж і перенесення ТС на час дії воєнного стану та шести місяців після його закінчення. Йдеться про ті споруди, які мали діючі документи на розміщення станом на 24 лютого 2022 року. Крім того, документом передбачено, що Департамент містобудування та архітектури КМДА має подовжити термін дії договорів щодо пайової участі для ТС – також на час дії воєнного стану та шість місяців після його закінчення.
Також цим проєктом рішення підприємці пропонують зупинити дію пунктів 6.4, 6.5., 6.6. та 8 рішення Київради №915/8881 від 13 червня 2024 року, яким було затверджено вищезазначене Положення. Так, відповідно до пункту 6.4, столична влада вирішила не продовжувати з власниками ТС дію договорів пайової участі, укладених протягом 2014-2015 років – це означає, що підприємці повинні або самі “прибирати” свої кіоски, або ж це зробить керівництво міста руками КП “Київблагоустрій”. При цьому, нагадаємо, для різних районів столиці вказаним рішенням міськради було визначено різні “дедлайни”, коли столична влада не буде пролонгувати такі угоди: з 1 червня 2024 року – для підприємців з Печерського району, з 1 грудня 2024-го – Оболонського району, з 1 червня 2025-го – Подільського і Святошинського районів, з 1 грудня 2025-го – Солом’янського і Шевченківського районів, з 1 червня 2026-го – Голосіївського, Дніпровського, Дарницького і Деснянського районів.
У свою чергу, пунктом 6.5 було передбачено, що міська влада не продовжуватиме дію паспортів прив’язки для ТС у Печерському районі, а пунктом 6.6 обмежуються строки продовження дії таких документів для підприємців Солом’янського, Шевченківського (обидва – до 1 грудня 2025 року), Дарницького та Деснянського (обидва – до 1 червня 2026 року) районів. Разом з тим, у пункті 8 було зазначено, що Департамент територіального контролю КМДА має протягом трьох місяців забезпечити демонтаж тих ТС, у яких закінчився термін дії договорів щодо пайової участі в утриманні об’єкта благоустрою та паспортів прив’язки.
Крім того, цим проєктом рішення підприємці пропонують створити при КМДА робочу групу, яка займатиметься розробкою проєкту рішення Київради “щодо захисту інтересів власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної торгівлі, сезонної торгівлі та інших тимчасових об’єктів дрібно-роздрівної торгівельної мережі, які втратили бізнес в період дії воєнного стану”. Такий документ, згідно з ініціативою представників малого та середнього бізнесу, має бути винесений на розгляд Київради після закінчення воєнного стану. До складу вказаної робочої групи підприємці пропонують включити представників КМДА, різних депутатських фракцій Київради, Громадської ради при КМДА і громадських об’єднань власників ТС у рівних пропорціях.
Що кажуть підприємці
За словами очільниці ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” Тетяни Петренко, трагічний випадок із Земфірою Торохтій є не першим. За інформацією активістки, під час демонтажів кіосків, які наразі вже проходять у правобережних районах столиці відповідно до нового Положення, ще як мінімум дві людини пережили інсульт, а один підприємець з Оболонського району помер (звісно, це – неофіційні та непідтверджені дані. – КВ). Тетяна Петренко впевнена, що таких інцидентів ще вистачатиме, адже міська влада фактично позбавляє киян, які працювали в законному полі, їхніх доходів у такий важкий для України час.
“Рішення Київради про затвердження нового Положення – це не стільки про порядок, скільки про життя кожної людини. Вказаним зверненням мені б хотілося достукатися до кожного депутата – щоб вони подивилися на своє рішення не як на механізм наповнення бюджету, а й щоб народні обранці побачили, як їхні дії визначають долю звичайних людей. Я сподіваюсь, що депутати побачать результати реалізації цього рішення, і хоча б для початку буде затверджено проєкт рішення про мораторій”, – зазначила голова “Київського міського комітету порятунку бізнесу”.
При цьому, Тетяна Петренко вважає, що мер Києва Віталій Кличко недостатньо володіє ситуацією у цій площині. Активістка впевнена, що інформацію по усім цим проблемним питанням міському голові доносять “дозовано” та “під правильним кутом”: спочатку це робилося, щоб він не міг зупинити прийняття у 2024 році нового Положення, а потім – щоб не “розвернув цю реформу назад”. Серед тих, хто формує позицію очільника міста Тетяна Петренко називає близького соратника Віталія Кличка – депутата Київрада Дмитра Білоцерковця (фракція “УДАР”), який, за численними свідченнями різних джерел, має значні інтереси у сфері вуличної торгівлі та фактично контролює її (як мінімум частково. – КВ).
“Нещодавно Кличко приїжджав на Поділ – на місце демонтованих кіосків. І там були підприємці, які почали спілкуватися з міським головою. І коли його запитали, що їм робити без кіосків, Кличко сказав, щоб ті приходили влаштовуватися на роботу до КМДА. Хто в це повірить? Я переконана, що він не до кінця розуміє, що було зроблено при затвердженні нового Положення. Деякі люди, ті ж Білоцерковець та інші, просто доповідають йому все так, як їм потрібно. Можливо, якби він володів ситуацією краще, він прийняв би інше рішення. Йому це підносять “під соусом боротьби з “мережевикам”, тобто тими підприємцями, які мають десятки і сотні кіосків, але це не зовсім відповідає дійсності. За нашою статистикою, більшість підприємців мають у власності одну-дві-три ТС, які й годують їхні сім’ї та фактично дозволяють існувати. А серед таких немало пенсіонерів та осіб з інвалідністю, які майже не мають інших доходів, окрім невеликої допомоги від держави”, – розповіла Тетяна Петренко.
Голова ГО “Київський міський комітет порятунку бізнесу” зазначила, що ще у 2021-2022 роках, перед прийняттям нового Положення, вона та її колеги пропонували низку альтернативних варіантів реформування цієї сфери. Зокрема, підприємці виносили пропозицію щодо збільшення розміру пайової участі для “кіоскерів” удвічі – щоб кратно збільшити надходження до міського бюджету від цієї діяльності. Свого часу навіть було підготовлено відповідний проєкт рішення, але його так і не було зареєстровано у Київраді. За даними Тетяни Петренко, це сталося через те, що таку ідею не підтримав все той же Дмитро Білоцерковець – голова “Київського міського комітету порятунку бізнесу” припускає, що депутат розумів, що підприємці таким чином зароблять свої “бонуси” перед міською владою, а тому йому та його “однодумцям” не вдасться “протягнути” проєкт рішення щодо затвердження вказаного Положення.
Крім того, як зазначила Тетяна Петренко, вже коли проєкт рішення по цьому Положенню обговорювався на Хрещатику, 36, вона пропонувала зробити виключення щодо необхідності проведення аукціонів у системі “Prozorro.Продажі” для тих підприємців, які мають невелику кількість споруд. Таку позицію вона пояснювала тим, що ці кіоскери просто не мають фінансових ресурсів, щоб заплатити сотні тисяч гривень за те, що “заново” розмістити “нову” ТС замість вже демонтованої. Ще одна пропозиція Петренко та її колег полягала у тому, щоб міська влада демонтувала кіоски лише у тих випадках, коли їхні власники не змогли перемогти у аукціонах щодо розміщення ТС на тих же локаціях. Крім того, підприємці та активісти просили міську владу підготувати списки вільних місць на комунальних ринках та списки вільних комунальних приміщень – щоб ті “кіоскери”, які втратили свої ТС, могли отримати нові робочі місця. Але всі ці прохання та пропозиції фактично були проігноровані.
У свою чергу голова ГО “Союз підприємців України” Олександр Мельник підтвердив, що випадки погіршення стану здоров’я власників кіосків через демонтаж їхнього майна не є поодинокими, але підприємці зазвичай не звикли до співчуттів – вони просто допомагають та підтримують один одного. Але інцидент із Земфірою Торохтій став останньою краплею – підприємці вирішили активізувати зусилля щодо захисту своїх прав. Також Олександр Мельник наголосив, що його організація спільно з іншими представниками малого та середнього бізнесу продовжуватимуть оскаржувати рішення міськради про затвердження нового Положення – нагадаємо, у відповідному судовому спорі “Союз підприємців України” нещодавно добився часткового скасування вказаного документу в суді першої інстанції.
“Ми не будемо звертати з того шляху, який обрали ми та Земфіра Торохтій зокрема і будемо підтримувати підприємців. Ми бажаємо працювати з містом, хоча воно цього іноді не бажає. На жаль, до нас почали прислуховуватись лише після цього трагічного випадку. Зараз настала критична межа, коли слова підприємців переросли у крик. Так вже склалося у нашому суспільстві: поки нічого такого не трапиться, кожен намагається бути десь “збоку”. Попередньо вже є підтримка від депутатів і щодо звернення, і щодо проєкту рішення по мораторію. Також наразі готуємо апеляційну скаргу по нашій судовій справі, щоб добитися повного скасування Положення. Відповідне рішення Київради шкодить Києву та підприємцям”, – зазначив Олександр Мельник.
Що відбувається з вуличною торгівлею
Як неодноразово повідомляла КВ, скандали у сфері вуличної торгівлі у останні шість-сім років стали для столицею буденним явищем.
Наприклад, власники кіосків регулярно звинувачують у корупції чиновників КМДА, які відповідальні за розміщення ТС. За словами підприємців, київські можновладці, руками комунальних служб, нерідко демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами на місці знесених кіосків без жодних офіційних погоджень з КМДА.
Один із останніх прикладів – ініціатива щодо знесення ТС, що розташовані у півкілометровій зоні біля станцій метрополітену, яку столична влада пояснювала необхідністю убезпечити мешканців Києва від ракетних обстрілів.
Читайте: Торгівельні центри або кіоски: з чим столичній владі треба боротися під час війни
Усе це нерідко призводить до мітингів та акцій протесту під стінами КМДА. Навесні 2022 року, на фоні вищезгаданих демонтажів, підприємці навіть поскаржились Президенту України Володимиру Зеленському, Уряду та іншим держорганам на столичну владу. Представники малого та середнього бізнесу зазначали, що керівництво міста в умовах воєнного стану почало масово демонтувати законні ТС, але разом з тим – не чіпало незаконні кіоски, які з’явилися вже під час активної фази війни з росією. На той час “кіоскери” заявляли, що команда Віталія Кличка фактично спонукає їх до протестів, проведення яких під час режиму воєнного стану заборонено.
Суперечками супроводжувалася й ініціатива щодо впровадження процедури продажу місць для всіх видів вуличної торгівлі через систему Prozorro.Продажі, яка обговорювалася у стінах Київради і КМДА не один рік.
Так, спочатку чиновники і депутати планували в якості “генеральної репетиції” запровадити такий механізм для пересувної та сезонної торгівлі (ще декілька років тому місця під такі об’єкти продавалися низкою столичних КП через товарні біржі), а вже потім розширити цю реформу і на тимчасові споруди (право на розміщення кіосків вже давно погоджується Департаментом містобудування та архітектури КМДА фактично “у ручному режимі”).
Свою позицію по цьому питанню представники столичної влади завжди пояснювали необхідністю впровадити прозорі механізми розміщення таких об’єктів. Крім того, чиновники та окремі депутати вказували на те, що така процедура дозволить краще наповнювати бюджет Києва – заявлялося, що, за рахунок конкуренції між підприємцями на електронних аукціонах буде значно зростати вартість кожної локації.
Столичні підприємці у свою чергу регулярно заявляли про свою незгоду з такою ініціативою. Серед іншого, вони вказували на те, що запропонована міською владою процедура може повністю знищити малий бізнес столиці, адже власники однієї-двох торгових точок не зможуть конкурувати на електронних торгах з “мережевиками”. Крім того, підприємці раніше висловлювали думку, що система “Prozorro” – вже давно “не є прозорою”: буцімто співробітники цього майданчика надають деяким учасникам аукціонів потрібну інформацію про їхніх конкурентів та “неофіційно” консультують їх стосовно “правильної” подачі заявок. Також підприємці вказували на те, що Київраді та КМДА потрібно спочатку розібратися з “хаотичним” демонтажем ТС, корупцією серед тих посадовців, які контролюють дану сферу тощо, а вже потім “щось масштабно реформувати”.
Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану
Столична влада як мінімум двічі – в 2018 та 2021 роках – готувала проєкти рішень щодо запровадження процедури реалізації місць під розміщення кіосків через систему Prozorro.Продажі. Але в обох випадках підприємцям спільно з громадськими активістами вдавалося зупинити таку реформу ще на стадії її обговорення. Одним із їхніх найголовніших аргументів був той факт, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №244 від 21 жовтня 2011 року (цей наказ затвердив в Україні Порядок розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності) не передбачене проведення будь-яких торгів на право розміщення кіосків.
Втім, улітку 2022 року влада Києва знову активізувала роботу в цьому напрямку. Результатом стало те, що у квітні 2023 року Київрада за ініціативи вищезгаданого Дмитра Білоцерковця погодила впровадження торгів на право розміщення об’єктів пересувної та сезонної торгівлі через систему “Prozorro”. Тоді було визначено, що ця процедура поки є тимчасовою – КП “Міський магазин”, який виступав організаторів торгів через біржі, буде проводити відповідні аукціони до кінця дії воєнного стану.
Введення такого механізму пояснили декількома факторами. Зокрема – змінами в законодавстві України, через які нібито стало неможливо продавати локації для вуличної торгівлі саме через біржі, як це було раніше. А через рік, 11 квітня 2024-го, Київрада погодила створення вищезгаданого КП “Київ.Прозоро” на базі нефункціонуючого КП “ЛІК” та скандально відомого КП “Міський магазин”. Саме на “Київ.Прозорро” тоді було покладено зобов’язання щодо організації усіх видів вуличної торгівлі.
Читайте: Вулична торгівля в “одних руках”: у столиці створили КП “Київ.Прозорро”
Врешті-решт, як зазначалося вище, у червні 2024-го Київрада затвердила нове Положення щодо встановлення об’єктів вуличної торгівлі. При ухваленні відповідного проєкту рішення у КМДА заявляли, що це забезпечить прозорість всіх процесів, залучить до них більше підприємців і збільшить надходження до бюджету міста до 2 млрд гривень на рік. Фактично міська влада вирішила передавати підприємцям право тимчасового користування (оренди) “окремими елементами благоустрою” (частинами покриття вулиць, доріг, тротуарів, пішохідних зон, бульварів тощо) під встановлення ТС та інших торгових точок. Згідно з цим рішенням, отримати таке право підприємці можуть через аукціони у системі “Prozorro.Продажі”, організатором яких стало новостворене КП “Київ.Прозоро”.
Втім, учасники ринку та окремі депутати міськради озвучували свій скепсис стосовно такої ініціативи. Серед іншого, вони вказували на те, що представники малого бізнесу, які наразі легально працюють в кіосках, не матимуть коштів для участі у таких торгах, що фактично призведе до їхнього “банкрутства”. Вже тоді від підприємців лунали заяви щодо готовності оскаржувати рішення міськради у судовому порядку.
Читайте: Ризики прозорості: Київрада ввела нові правила вуличної торгівлі
На фоні цього ГО “Союз підприємців України” ініціювала судову справу щодо оскарження вказаного Положення. 10 липня 2025 року Київський окружний адмінсуд (КОАС) скасував три його пункти (вищезгадані п. 6.4-6.6), якими було передбачено, що столична влада не продовжуватиме терміни дії договорів на встановлення існуючих ТС. У суді визначили, що Київрада, приймаючи відповідне рішення у 2024 році, порушила вимоги Кабміну, який ще на початку повномасштабного вторгнення наклав мораторій на “утиск підприємців” до кінця війни. Але, як зазначалося вище, на цьому підприємці не збираються зупинятися – вони планують в судовому порядку скасувати рішення міськради повністю, бо, на їхнє переконання, воно суперечить здоровому глузду. Йдеться, зокрема, про те, що міська влада, ігноруючи вимоги законодавства і процедури відведення землі, де-факто вирішила передавати під вуличну торгівлю земельні ділянки під виглядом “оренди елементів благоустрою”.
Читайте: Війна за вуличну торгівлю: столичні підприємці почали ламати правила, що “ламають” кіоски
КП “Київ.Прозоро” наразі очолює Ігор Горобець – він керує підприємством з жовтня 2023 року, коли воно ще називалося КП “ЛІК”. Це підприємство підпорядковане Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, яким з 1 грудня 2020 року керує Володимир Костіков. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Департамент територіального контролю КМДА, який було утворено у липні 2023 року шляхом “реорганізації” Департаменту міського благоустрою КМДА та управління (інспекції) самоврядного контролю КМДА, з моменту його заснування очолює Михайло Буділов. Останній також відомий як депутат минулого VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
