У столиці тривають скандали навколо будівельних робіт на залишках фундаменту Палацу останнього гетьмана Кирила Розумовського. Так, у березні суд в рамках кримінальної справи наклав арешти на розташовані “над ним” будівлі та відповідну земельну ділянку, заборонивши проведення реконструкції розташованих там споруд під адмінбудівлю, а у квітні Мінкульт увів свій “мораторій” та паралельно наклав штраф на забудовника. Цьому передували поки що безрезультатні звернення низки пересічних киян і активістів-пам’яткоохоронців до міської влади щодо облаштування на цій території музею. При цьому, власник вищезгаданих будівель і землекористувач ТОВ “Собі” хоча й декларує плани щодо реставрації та консервації фундаменту, але вже двічі не зміг отримати відповідний дозвіл від ДІАМ – через те, що проєктні рішення суперечать вимогам дозволу на реконструкцію. Схоже, аж поки все той же Мінкульт не внесе цей об’єкт до реєстру нерухомих пам’яток України, про що вже клопотала столична влада, ситуація й надалі буде підвішеною.
Як стало відомо КВ, наприкінці квітня 2025 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій України заборонило роботи на вул. Івана Мазепи, 3 (Печерський район Києва), де знаходяться фундаменти Палацу Розумовського, а також наклало штраф на ТОВ “Собі”, яке проводить там будівництво.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив столичний активіст-пам’яткоохоронець Дмитро Перов. При цьому, розмір штрафних санкцій він не уточнив, а от що стосується “мораторію на будівництво”, то він, схоже, буде діяти, поки ТОВ “Собі” не усуне порушення, які були виявлені фахівцями Мінкульту 10 квітня 2025-го. Тоді в міністерстві встановили, що будівельні роботи за вказаною адресою проводяться без погоджень відповідної проєктної документації органами охорони культурної спадщини.
Контекст
У березні 2018 року тодішній заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Олександр Спасибко та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували у Київраді проєкт рішення щодо передачі земельної ділянки площею 0,2 га на вул. Івана Мазепи, 3 в оренду ТОВ “Собі” для експлуатації та обслуговування нежилих будинків, офісних будівель та благоустрою території на 15 років. Підставою для цього землевідводу було зазначено той факт, що ця компанія з 2003 року володіє двома розташованими на цій ділянці будівлями площею 430,5 кв.м. та 254,9 кв.м., які на момент підготовки проєкту рішення не використовувалися.
У пояснювальній записці до цього документу зазначалося, що дана земля, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням відноситься до території житлової середньо- та малоповерхової забудови. Крім того, уточнювалося, що ділянка розташована в межах історичних центру та ареалу міста, пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення історичного ландшафту Київських гір і долин р. Дніпра та охоронної (буферної) зони об’єкта всесвітньої спадщини «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська лавра».
6 червня того ж року столична міськрада рішенням №905/4969 без обговорення затвердила цей землевідвід, за що проголосували 75 депутатів.
10 жовтня 2023 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Собі” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування об’єкта будівництва на вул. Івана Мазепи, 3 (якого саме, у відкритих джерелах інформація відсутня. – КВ), а вже 1 квітня 2024 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА зареєстрував для компанії повідомлення про початок реконструкції одного з розташованих на вищезгаданій ділянці нежилих будинків під адміністративну будівлю в межах об’ємно-просторових параметрів. Обидва документи відсутні на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), а тому встановити вихідні дані для цієї реконструкції наразі проблематично.
На початку березня 2024 року під час проведення робіт на цій локації було знайдено фундаменти іншої будівлі – як виявилося пізніше, йшлося про Палац останнього гетьмана України Кирила Розумовського (орієнтовно 1790-х років побудови). Столичні пам‘яткоохоронці почали бити на сполох з вимогою до міської влади і правоохоронців щодо зупинення робіт і захисту цієї “знахідки”.
Фундаменти Палаца Розумовського станом на березень 2024 року (фото з відкритих джерел)
Серед іншого, вони зазначали, що це будівництво здійснюється в охоронній зоні пам’ятки архітектури та містобудування “Будинок Українського військового округу” і вже спричинило її руйнування у вигляді вертикальних тріщин від цоколя до горища. Крім того, активісти вказували на те, що ця територія знаходиться в межах буферної охоронної зони “Софії Київської”, а тому нове будівництво – а на їхню думку, йшлося не про реконструкцію чи капітальний ремонт, а саме про будівництво – тут заборонене законом. Крім того, історики та інші фахівці вказували на те, що історичну цінність може мати і споруда, яку ТОВ “Собі” збиралося реконструювати. Йшлося про те, що це будівля Служб Інженерного двору Київської фортеці, яка була зведена наприкінці XIX століття.
Вказана будівля станом на 2008 і 2018 роки (фото з відкритих джерел)
24 березня 2024 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав припис на зупинку будь-яких робіт на цій території – з огляду на їхній можливий вплив на розташовані поруч пам’ятки та відсутність у забудовників погодження з цим структурним підрозділом столичної мерії. Незадовго до цього, 14 березня того ж року, Печерське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження №12024105060000158 за фактом ймовірного умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини за вищевказаною адресою (ч.2 ст. 298 Кримінального кодексу (КК) України).
При цьому, що цікаво, на той час фундаменти Палацу Кирила Розумовського ще не мали охоронного статусу. Адже лише 17 липня 2024 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА наказом №37 вніс їх до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва – як щойно виявлений об’єкт культурної спадщини.
Наразі слідство за вищевказаною кримінальною справою ще триває. Так, 6 березня 2025 року Печерський районний суд за клопотанням правоохоронців наклав арешт на ділянку на вул. Івана Мазепи, 3 (кадастровий номер – 8000000000:82:006:0010) і розташовані на ній дві будівлі. Це було зроблено задля того, щоб їхні власники та користувачі на час слідства не могли відчужити це майно, проводити там будівельні роботи тощо. При цьому, суд дозволив здійснювати “протиаварійні рятівні заходи з консервації мурувань ХVIII ст., які є речовим доказом за кримінальним провадженням”.
Що цікаво, у ТОВ “Собі” офіційно задекларували наміри щодо реставрації фундаментів шляхом здійснення протиаварійних і невідкладних консерваційних робіт. Задля цього компанія у квітні 2025 року як мінімум удвічі зверталася до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) щодо видачі відповідного дозволу, але у обох випадках отримала відмову. Однією з причин стало те, що, мовляв, проєктні рішення запланованої реставрації “суперечать проєктним рішенням, реалізованим відповідно до [вищезгаданого] повідомлення про початок будівельних робіт від 1 квітня 2024 року”.
При цьому, ще наприкінці 2024 року, у грудні, на сайті Київради було зареєстровано петицію щодо захисту фундаментів Палацу Розумовського (авторка – киянка Олена Гринаковська). У цьому зверненні йшлося про те, що на вказаній локації потрібно створити “живий музей” історії гетьманської влади у Києві, де будуть розміщені експозиції предметів, що будуть віднайдені при подальших археологічних дослідженнях місця, а також артефакти, пов’язані із життям та діяльністю козацьких еліт у столиці. Також авторка петиції запропонувала змінити цільове призначення земельної ділянки на вул. Івана Мазепи, 3 на “для забезпечення охорони обʼєктів культурної (археологічної) спадщини” та заборонити там нове будівництво. Втім, ця петиція не набрала необхідної для її розгляду кількості підписів – лише 3 тис. при мінімумі 6 тис.
Разом з тим, скандали на цьому будмайданчику не вщухали і цьогоріч. Наприклад, у лютому активісти вже зупиняли проведення робіт за вищевказаною адресою – у тому числі, викликаючи правоохоронні органи.
Одна з акцій протесту на будмайданчику у лютому 2025-го (фото Дмитра Перова)
У відповідь на це 19 лютого 2025 року Департамент охорони культурної спадщини провів пресбрифінг за участі істориків та інших фахівців, під час якого чиновники відзвітувалися про “проведену роботу”. Так, тоді у цьому структурному підрозділі повідомили, що ним було подано облікову документацію до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо занесення фундаментів Палацу Розумовського до реєстру нерухомих пам’яток України. Також чиновники зазначили, що вони здійснюють моніторинг стану об’єкта, запобігають всім неузгодженим втручанням і наголошують на тому, що усі роботи, які не передбачені науково-проєктною документацією, “мають бути припинені, про що був виданий відповідний припис”.
Що відомо про “Собі”
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Собі” було зареєстроване у квітні 1993 року. Його керівником зазначено Олексія Стефанюка, засновниками та кінцевими бенефіціарами – київських бізнесменів Анатолія Шалоплута і Сергія Надєєва, до груп яких система Youcontrol і відносить ТОВ “Собі”. Зазначимо, до групи Шалоплута входить більш ніж чотири десятки суб’єктів господарювання, які зайняті у сферах будівництва, нерухомості, видобутку та торгівлі будівельними матеріалами, машинобудування, а до групи Надєєва – майже п’ять десятків компаній у тих же галузях.
ТОВ “Собі” раніше фігурувало в інших гучних скандалах. Наприклад, назва цієї компанії згадувалася у історії щодо ймовірного незаконного видобутку піску в районі Південного мосту в Києві як генпідрядник таких робіт. Також Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв свого часу були співвласниками ТОВ “Інвес”, яке було забудовником скандально відомої елітної житлової висотки на вул. Грушевського, 9-А (неподалік Маріїнського палацу), у якій мали квартири експрезидент Віктор Янукович, а також низка осіб із його оточення. Серед найвідоміших нинішніх активів Шалоплута-Надєєва – заміський комплекс відпочинку “Sobi Club” у Вишгородському районі Київщини між Київським морем і обвідним каналом Дніпра.
Крім того, обидва ці громадяни у різні часи були офіційно пов’язані з відомими політиками. Так, за даними “Чесно”, Сергій Надєєв був помічником двох нардепів — на той час “регіонала” Віталія Хомутинніка у V-VI скликаннях та Сергія Соболєва з “БЮТ” у VI скликанні. Своєю чергу Анатолій Шалоплут був помічником самовисуванця Василя Горбаля у IV скликанні парламенту.
Як неодноразово повідомляла КВ, міська влада в останні десятиліття явно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об’єкти не повинні зноситися, а на їх місцях не повинні будуватися чергові висотки житлового і комерційного призначення. Проте, здебільшого такі заяви не мають практичного втілення.
Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об’єктам статусу нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв’язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток 1509 об’єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об’єктів.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
В столиці нерідко виникають ситуації щодо знищення як тих об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і з тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. І саме у тих випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти досить часто звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.
Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі
Наприклад, на початку 2025 року в столиці знову почали вирувати пристрасті навколо забудови території т.зв. “садиби Лошевича” – більш ніж 150-річної будівлі на вул. Саксаганського, 76. Вона, нагадаємо, не мала охоронного статусу і була знесена ще у 2020 році. Наразі громада столиці звинувачує забудовників у тому, що ті здійснюють роботи попри тимчасову заборону від КМДА і що через це будівництво уже завдано шкоди розташованій поруч памʼятці архітектури – Будинку архітектора Михайла Бобрусова.
Втім, обурення місцевих мешканців та громадських активістів, схоже, не матиме жодного результату. Адже раніше зупинити цю забудову не змогли ні Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який виносив припис щодо припинення робіт, ні Мінкульт, який наклав на власників садиби штраф у 170 тис. гривень за порушення законодавства в сфері охорони культурної спадщини, ні правоохоронні органи, які в 2023 році арештували будівельну техніку в рамках відповідного кримінального провадження.
Читайте: Штрафи, приписи і кримінальні справи: у Києві знову скандал навколо забудови садиби Лошевича
Численні претензії до Департаменту охорони культурної спадщини мають і аудитори столичної мерії. Нещодавно “ревізори” за результатами перевірки роботи цього структурного підрозділу у 2021-2023 роках повідомили про цілий “букет” порушень. Зокрема, наразі відомо, що чиновники Департаменту охорони культурної спадщини безпідставно виключали деякі будівлі з переліку об’єктів культурної спадщини, закрили “для сторонніх” базу міських пам’яток, не встановлювали на історичні споруди охоронні дошки, не проводили моніторинг будівель задля їхнього збереження, не розробили регламент проведення перевірок на таких об’єктах тощо.
Також низку сумнівних моментів було зафіксовано і в процесах виготовлення облікової документації – чиновники не зробили такі “папірці” на 1 тис. старовинних будівель, а ті випадки, коли ця робота проводилася, супроводжувалися втратами бюджетних коштів. Наприклад, лише двом розробникам було “переплачено” близько 8,6 млн гривень внаслідок завищення вартості послуг. Усього “охоронцям” культурної спадщини Києва було винесено 79 рекомендацій, але станом на середину березня 2025-го лише 7 із них були враховані чиновниками повністю.
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (на колажі). Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
