Станом на початок 2025 року в столиці нараховувалося 47 об’єктів (загальна площа – майе 19,5 тис. кв.м.), які незаконно вибули з комунальної власності – або перереєстровані на різних громадян і компанії, або фізично захоплені колишніми орендарями. В усіх цих випадках мерією Києва і правоохоронцями ведеться робота щодо повернення даного майна громаді столиці – в рамках судових спорів та кримінальних проваджень. Що цікаво, за останні роки КМДА та правоохоронці домаглись деяких результатів в даному напрямку – у 2020-ому захоплених комунальних об’єктів у столиці нараховувалося більше сотні. Втім, в цілому, ефективність управління комунальною власністю киян викликає багато питань.
Про кількість самозахоплених об’єктів нерухомості комунальної форми власності КВ стало відомо із відповідей Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) і районних в Києві державний адміністрацій (РДА) на інформаційний запит редакції.
Так, за даними цих структур, станом на 1 січня 2025 року в місті нараховувалося 47 таких будівель та приміщень загальною площею майже 19,5 тис. кв.м. Найбільший об’єкт – нежитлова будівля на просп. Георгія Гонгадзе, 8 площею 3,4 тис. кв.м. Йдеться як про ті об’єкти, які незаконно вибули з комунальної власності шляхом перереєстрації на сторонніх фізичних або юридичних осіб, так і про ті будівлі та приміщення, які раніше знаходилися в оренді у різних підприємців та компаній, але не були звільнені ними після закінчення термінів орендних договорів (де-факто досі використовуються ними).
В усіх цих випадках, за інформацією відповідей від КМДА та міських РДА, ведеться робота щодо повернення даного майна до комунальної власності – в рамках судових спорів, ініційованих мерією Києва та правоохоронцями, та кримінальних проваджень за фактами порушень, зокрема, при перереєстрації таких будівель і споруд.
Серед РДА лідерами за такими втратами є Шевченківська і Печерська – на їхніх балансах обліковуються 10 та 9 таких об’єктів відповідно. Примітно, що три столичні райдержадміністрації – Оболонська, Святошинська і Деснянська – не мають на своєму балансі жодної такої будівлі чи приміщення. При цьому варто зазначити, що балансоутримувачами такого майна в столиці, окрім РДА, також є різні комунальні підприємства (КП, наприклад – “Київжитлоспецексплуатація”).
Разом з тим, не дивлячись на те, що КВ запитувала у столичної мерії вартість самозахоплених будівель та приміщень, лише декілька РДА надали таку інформацію. Департамент комунальної власності КМДА проігнорував таке питання у своїй відповіді на запит редакції.
Так, у відповідях районних адміністрацій є дані стосовно вартості 12 будівель та приміщень – вона дорівнює 8,8 млн гривень. При цьому, в 11 випадках йдеться про залишкову балансову вартість, яка зазвичай нижче ринкової, і лише в одному випадку було надано інформацію щодо ринкової вартості (сміттєзбірник площею 37 кв.м. на просп. Бажана, 7-А, який коштує 1,1 млн грн і зайнятий фізичною особою-підприємцем (ФОП) Оксаною Скаківською). Найдорожчим об’єктом, про якому є дані у відповідях РДА, є нежитлове приміщення на вул. Омеляновича-Павленка, 18/20 площею 132 кв.м., залишкова балансова вартість якого складає 6,7 млн гривень (об’єкт зайнятий ФОП Г.І. Волкотруб). Крім того, низка об’єктів, за офіційними даними, мають нульову балансову вартість.
Подробиці деяких самозахоплень
Історія щодо найбільшого захопленого приміщення, вищезгаданої нежитлової будівлі на просп. Георгія Гонгадзе, 8, дуже давня. Наразі у відкритих джерелах відсутня інформація, як вона вибула з комунальної власності. Втім, відомо, що у 2015 році вона була внесена до статутного капіталу ТОВ “Укрінспецтрансп”, у якого наразі Шевченківська окружна прокуратура намагається в судовому порядку відібрати це майно.
Так, влітку 2023 року правоохоронці подали позов щодо скасування державної реєстрації права власності на дані приміщення за вказаною ТОВкою та витребування даного об’єкту. Станом на сьогодні по цій справі, яка знаходиться на розгляді Шевченківського районного суду Києва, ще не винесено рішення. При цьому, нещодавно свої претензії на ці приміщення заявила польська компанія “Lederwelt”, яку суд у січні 2025-го долучив до вказаної справи в якості третьої особи. У цій компанії заявили, що приміщення на просп. Георгія Гонгадзе, 8 були придбані нею у 1995 році у ВАТ “Трест “Київміськбуд”. Цікаво, що “Lederwelt”, схоже, має “не польські” коріння – судячи з того, що власником та керівником цієї компанії є особи, яких звати Сергій Заворотний і Антон Любченко.
Також у переліку самозахоплених присутня і скандально відома “садиба купця Дмитрієва” площею 3,1 тис. кв.м. на вул. Хорива, 2, про яку неодноразово писала КВ. Наразі Київська міська прокуратура намагається в судовому порядку скасувати державну реєстрацію права власності на ці будівлі – мовляв, 14 років тому ПП “Конвалія-Нерухомість”, на яке дана садиба оформлена, отримало її без погодження з Київрадою. Наразі провадження по даному спору призупинено – до того моменту, коли буде прийнято рішення у паралельній справі за позовом прокуратури. У рамках цього спору правоохоронці оскаржують інвестиційний договір від 2010 року, який було укладено між ПП “Конвалія-Нерухомість” і КП “Поділ-ІнвестРеконструкція” і на підставі якого вказане приватне підприємство має реконструювати цю садибу.
Нагадаємо, що скандали навколо даних будівель, тривають не один рік. Раніше прокуратурі вдалося в судовому порядку добитися скасування права власності на “садибу Дмитрієва” за ПП “Конвалія-Нерухомість”, яке було зареєстроване у 2017 році. Але у березні 2024 року підприємство знову оформило її на себе, з чим і пов’язано те, що прокуратурі довелося подавати позови, які нині розглядаються Господарським судом Києва. Також повернення будівель до комвласності підтримували і столичні громадські активісти-пам’яткоохоронці, які обурені планами “Конвалії-Нерухомості” щодо будівництва на місці садиби офісно-громадського комплексу.
Читайте: Прокуратура заважає забудовникам знищити “садибу купця Дмитрієва” на столичному Подолі
Ще по одній самозахопленій будівлі столичній прокуратурі нещодавно вдалося добитися проміжних успіхів. Так, 3 лютого 2025 року Подільський районний суд Києва задовольнив позов правоохоронців щодо витребування до комунальної власності будинку на вул. Воздвиженській, 60-В площею 933, кв.м, частина якого використовується в якості хостелу.
Відповідачем у цій цивільній справі виступає громадянка Ольга Бурлака, яка “володіла” цим об’єктом з 2017 року, але із комунальної власності будівля вибула ще задовго до цього – на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області від 25 листопада 2010 року. При цьому, правоохоронці та суд дійшли висновку, що таке рішення було м’яко кажучи сумнівним, адже його текст відсутній і у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Втім, вочевидь, ставити крапку у цій справі зарано – цілком ймовірно, що відповідач буде оскаржувати рішення суду першої інстанції в апеляції. Крім того, правоохоронці, можливо, намагатимуться притягти винних у вибутті цього об’єкта нерухомості з комунальної власності до кримінальної відповідальності. Йдеться про те, що ще 27 жовтня 2023 року Подільським управлінням Нацполіції Києва було відкрито кримінальне провадження №42023102070000323 за фактом незаконної реєстрації права власності на нежитлові приміщення у цьому будинку.
Чиновники і комунальна власність
Як раніше повідомляла КВ, станом на червень 2020 року у столиці налічувалося 105 комунальних приміщень та будівель, які були зайняті чи захоплені “лівими” людьми. Загальна площа такого майна перевищувала 21 тис. кв. У прокуратурі Києва у той період били на сполох: правоохоронці звертали увагу на те, що столична міськрада неефективно контролює використання комунальної власності, через що питання про повернення “втрачених” об’єктів доводилось вирішувати в рамках кримінальних справ (їх тоді налічувалося понад п’ять десятків) та шляхом судових спорів.
Читайте: Рейдерский бардак: как Андрей Гудзь “бережет” коммунальное имущество столицы
Цій проблемі не один рік. За підрахунками фахівців, лише за період 2014-2017 років міський бюджет Києва недоотримав близько 300 млн гривень через несвоєчасне переоформлення договорів оренди комунальної нерухомості – тобто, термін дії таких угод спливав, але міські чиновники не поспішали укладати їх на новий строк, через що підприємці та компанії де-факто використовували їх безкоштовно.
Читайте: Главы столичных РГА наживаются на имуществе киевлян
Що цікаво, столична влада декларує посилення уваги до таких проблемних питань. Наприклад, міською цільовою програмою “Управління об’єктами комунальної власності територіальної громади Києва на 2025 – 2027 роки” (затверджена рішенням Київради №415/10223 від 5 грудня 2024-го) передбачено 16,9 млн гривень на придбання та встановлення 2,6 тис. електронних замків на об’єкти комунальної власності, які передані в оренду. Це має допомогти чиновникам у боротьбі з недобросовісними орендарями – з тими, які не хочуть звільняти приміщення або будівлі після закінчення або розірвання договорів оренди. Як зазначено у програмі, ці замки “працюватимуть дистанційно і можуть централізовано вмикатися балансоутримувачем або орендодавцем комунального майна, припинивши доступ порушників до нього”.
При цьому, не дивлячись на наявний прогрес у питанні повернення до власності громади Києва таких будівель та приміщень, правоохоронці регулярно мають претензії до чиновників Департаменту комунальної власності КМДА через недоотримання грошових коштів за оренду і приватизацію комунального майна. Тобто, фактично столична громада, як і раніше, десь втрачає “у грошовій” чи “натуральній” формі, а десь повертає своє.
Наприклад, у справі щодо порушень при приватизації тенісних кортів на просп. Повітрофлотському, через яку столичний бюджет втратив, за попередніми оцінками, близько 47 млн гривень, підозри у службовій недбалості отримали директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь (на колажі ліворуч) та його заступник Юрій Плотніков. А в рамках провадження щодо незаконного звільнення ГО “АНПВДП” від сплати орендної плати за користування приміщеннями на вул. Івана Франка, 26, літ. Б, яке, ймовірно, призвело до збитків на суму близько 200 тис. гривень, за тією ж статею було повідомлено про підозри все тому ж Гудзю та його першому заступнику Олегу Шмуляру.
Крім того, ці двоє посадовців наразі офіційно є обвинуваченими у справі щодо незаконного зупинення нарахування плати за оренду будівлі кінотеатру “Київ” на вул. Великій Васильківській, 19. Нагадаємо, внаслідок таких дій чиновників столичний бюджет недоотримав близько 22,3 млн гривень.
Також Андрій Гудзь разом з начальником юридичного управління Департаменту комунальної власності КМДА Всеволодом Комарницьким наприкінці минулого року отримали підозри в службовій недбалості при здійсненні приватизації знаменитої “труби” – критої пішохідної галереї біля залізничного вокзалу. За інформацією Нацполіції, її орендар – ТОВ “Парус-Ріелті” (схоже, входить до орбіти впливу братів Супруненків) – за допомогою цих чиновників столичної мерії зміг незаконно обійти процедуру аукціону шляхом здійснення т.зв. “невід’ємних поліпшень”. Слідчі вважають, що наслідком цього стало нанесення міському бюджету Києва збитків на суму від 63 млн гривень.
Читайте: Топпосадовцям КМДА загрожує до 5 років в’язниці за продаж “труби” біля залізничного вокзалу
Примітно, що у таких справах нерідко фігурують і компанії з орбіти депутатів столичної міськради. Зокрема, наразі Нацполіція розслідує можливі порушення законодавства при здійсненні в Києві приватизації комунальних нежитлових приміщень на вул. Пост-Волинській, 3. Їхнім власником у 2020 році стало ТОВ “КС Еко”, яке займається прийомом вторинної сировини і належить депутату Київради Олегу Костюшку (фракція “УДАР”). За даними правоохоронців, у КМДА заплющили очі на те, що по факту ця компанія не здійснювала т.зв. “невід’ємні поліпшення” цього об’єкту, але все рівно змогла придбати його в обхід конкурентного аукціону всього лише за 7,4 млн гривень. Це вже не перша скандальна ситуація навколо даних приміщень: у 2018 році Антимонопольний комітет критикував міськраду за те, що вона надала все тому ж “КС Еко” незаконну знижку на оренду цього майна, і цим же фактом обурювалися столичні підприємці.
Читайте: Інтереси депутата Костюшка: Нацполіція розслідує сумнівну приватизацію комунальних приміщень у Києві
Зазначимо, що Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує депутат Київради від фракції “УДАР”, заступник голови КМДА Владислав Андронов (на колажі праворуч).
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
